АЛФА́ВІ́Т, у, чол. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; азбука, абетка. Найдавніша, що дійшла до нас, слов’янська писемність знає два алфавіти — кирилицю і глаголицю (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 499);
За алфавітом; По алфавіту — в алфавітному порядку; за абеткою. Узяти список з усіма запоріжцями — і всіх згадати за алфавітом (Остап Вишня, I, 1956, 336).
АЛФАВІТ
Тлумачення слова