АКВАРЕ́ЛЬ, і, жін.
1. тільки одн. Клейові фарби, що розводяться водою. Повернувшись до великого портрета, намальованого аквареллю, він зосередив на ньому увагу всіх (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 79); Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається (Юрій Яновський, I, 1958, 266);
// Живопис такими фарбами.
2. Картина, малюнок, виконані такими фарбами. Сіро.. ставало на острові по заході сонця: всі фарби линяли, як в акварелі, що її підмочили (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 296); * Образно. Поміж трьох віршів виділяється «Вечір» — дуже вдала лірична акварель (Літературна газета, 9.VI 1959, 5).