АКУРА́ТНИЙ, а, е.
1. Який додержується порядку, точності (про людину). Постараюся бути акуратним і швидко повернути коректу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 259); Я був.. дуже акуратним і дисциплінованим пацієнтом (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 209).
2. Який підтримується в порядку; старанно зроблений; точно виконуваний або виконаний (про предмет і дію). Середнього росту.. двадцятитрилітній юнак, з русою акуратною борідкою.., Щорс стояв перед повстанцями (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 98); Він зупинився посеред кімнати і весело обвів поглядом стіни з дешевими олеографіями в акуратних рамках (Олесь Донченко, I, 1956, 423).