АГУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити «агу». Мала четверту онуку, Колискову турчала, агукала (Андрій Малишко, II, 1956, 18); Василько плямкає губами, усміхається, агукає — йому хочеться, щоб Галя гралася з ним, а не з куклою (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 207).
АГУКАТИ
Тлумачення слова