АГЕНТУ́РА, и, жін.
1. Розвідувальна служба, організована для збирання секретних відомостей і проведення підривної роботи. Скориставшись з того, що кращі частини Червоної Армії були перекинуті на Східний фронт, агентура Антанти організувала велику військову змову в Петрограді (Історія УРСР, II, 1957, 160).
2. Збірн. до агент 1 3. В запеклій боротьбі проти відкритих ворогів пролетаріату та їх прихованої агентури В. І. Ленін відстояв чистоту марксистського вчення, творчо розвинув його і збагатив новими висновками й положеннями (Комуніст України, 4, 1961, 5).