АФЕКТА́ЦІЯ, ї, жін. Неприродність, штучність у поведінці, манерах, піднесеність у мові. Голос плив, мов річка, рівно, без утоми, без афектації (Іван Франко, III, 1950, 87); — Для народу стараємося, для нашої держави, — просто, без афектації продовжувала ланкова (Василь Минко, Вибр., 1952, 408).
АФЕКТАЦІЯ
Тлумачення слова