АФА́ЗІЯ, ї, жін., мед. Повна або часткова втрата здатності мовлення внаслідок ураження мовних центрів кори головного мозку. Особливе значення мають.. дослідження порушення фонематичного слуху при афазії (Радянська психологічна наука.., 1958, 448).
АФАЗІЯ
Тлумачення слова