АЕРА́ЦІЯ, ї, жін., спец. Насичення повітрям (води, ґрунту і т. ін.). Для боротьби з бур’янами, знищення корки і поліпшення аерації ґрунту посіви до з’явлення сходів боронують легкими боронами (Колгоспник України, 4, 1957, 13);
// Природна вентиляція приміщень. Аерація — це природна безперервна зміна повітря в приміщенні (Довідник сільського будівельника, 1956, 474).
АЕРАЦІЯ
Тлумачення слова