АДИ, АДИ-НО, виг., діал. Уживається при здивуванні або при бажанні звернути чию-небудь увагу на щось; дивись, дивись-но. — Переїжджаємо через рогачку, аж тут, ади, коло рогачкової будки сидить підстаркуватий панисько (Іван Франко, III, 1950, 212); Почала [дівчинка] шукати щось за пазухою. Витягла врешті довгий цукерок. — Ади! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 311).
АДИ
Тлумачення слова