АДЮЛЬТЕ́Р, у, чол., заст. Подружня невірність. [Любов:] Ви забуваєте ще другу любов поетів, наприклад, любов Данте до Беатріче.. [Милевський:] Ну, знаєте, Любов Олександрівно.. У трубадурів часом трудно одрізнити блакитну квітку від адюльтера (Леся Українка, II, 1951, 24).
АДЮЛЬТЕР
Тлумачення слова