АБИ́-ТО, присл.
1. Як-небудь, недбало. Він усе робить аби-то (Словник Грінченка).
2. Так собі, без потреби, без певної мети. Я не знаю й досі, Нащо воно москалі ті Коси заплітали, Мов дівчата, та святеє Борошно псували? На іграшку, я думаю, Так собі, аби-то! (Тарас Шевченко, II, 1963, 273).