АБСТРА́КТНИЙ, а, е. Який виник у результаті абстрагування; протилежне конкретний. Абстрактної істини немає. Істина завжди конкретна (Ленін, 9, 1949, 65); Коли-не-коли він підіймав одну руку й пальцем ніби показував на абстрактну мисль (Нечуй-Левицький, I, 1956, 375); Для Франка.. краса в мистецтві існує не як втілення якоїсь абстрактної ідеї, а реально і об’єктивно (Мистецтво, 4, 1956, 2);
// Оснований на абстракції (в 1 знач.), схильний до абстрагування. Абстрактне мислення;
// Відірваний від дійсності, від життя. Загалом у своїх літературних вправах я не брав далеких абстрактних тем, — теми брав я з того життя, яке мене оточувало і що мене вражало (Степан Васильченко, IV, 1960, 32).
▲ Абстрактна лексика — слова на означення якостей, властивостей, станів, відчуттів, категорій мислення, духовної і матеріальної культури.
АБСТРАКТНИЙ
Тлумачення слова