АБСОЛЮТИ́ЗМ, у, чол. Форма керування державою, при якій верховна влада повністю належить одній особі — монархові; самодержавство. До повалення феодалізму, абсолютизму і чужонаціонального гніту не могло бути й мови про розвиток пролетарської боротьби за соціалізм (Ленін, 21, 1950, 262).
АБСОЛЮТИЗМ
Тлумачення слова