АБСОЛЮТ

АБСОЛЮ́Т, у, чол. В ідеалістичній філософії — вічна, незмінна, нескінченна першооснова Всесвіту (дух, ідея); у релігії — бог;
//  Що-небудь самодостатнє, безвідносне, нічим не обумовлене. На противагу дрібнобуржуазним демократам, Маркс бачив в усіх без винятку демократичних вимогах не абсолют, а історичний вираз боротьби керованих буржуазією народних мас проти феодалізму (Ленін, 22, 1950, 133).