АБЕТКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до абетка 1; алфавітний. Абетковий порядок розміщення слів у словнику.
2. перен. Загальновідомий; елементарний. Поет вважає не зайвим висловлювати у віршах «абеткові» істини (Історія української літератури, II, 1956, 382).