ЗВОЛОЖУВАТИ

ЗВОЛОЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВОЛОЖИТИ, жу, шипі, док., перех. Насичувати вологою; робити вогким, вологим. Спалені губи з трудом розривала [баба] та білим язиком їх зволожувала (Василь Стефаник, I, 1949, 44); А хмари мусять землю напувати, Зволожувати ниву для сівби (Леонід Первомайський, I, 1958, 240); Січку у запарних відсіках зволожуємо брагою, а коли її нема — то розчином малясу (Хлібороб України, 9, 1965, 25); Поливати [газон] краще так, щоб зволожити ґрунт на глибину 8—10 см (Озеленення колгоспного села, 1955, 163); Не соромлячись сліз, що зволожили очі, знову обійняв [Володимир] його, радісно зітхнувши: — Ах, батьку! (Олександр Довженко, I, 1958, 340).