ЗВІЛЬНЯТИ

ЗВІЛЬНЯТИ 1, яю, яєш, недок., ЗВІЛЬНИТИ, звільню, звільниш, док., перех.

1. Випускати кого-небудь з-під арешту, з в’язниці і т. ін.; давати волю. — Отаман куреня, щоб уникнути баталії, очевидно, вирішив поступитись, звільнив Кузнецова (Андрій Головко, II, 1957, 561); Зарплату підвищили. Інші вимоги частково задовольнили. Арештованих згодом звільнили (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 117); Трудящі висловлюють свою справедливу вимогу — звільнити Маноліса Глезоса та інших грецьких патріотів (Радянська Україна, 1.VIII 1959, 4).

2. Силою визволяти кого-небудь з-під арешту, з в’язниці і т. ін.; здобувати в бою волю для кого-небудь. Звільняючи безвісних матерів, За них іти готовий до загину, Щасливий до кінця був той, хто стрів І рідну матір, і свою дружину (Леонід Первомайський, II, 1958, 191); Розлючений народ напав на тюрму, перебив сторожу, звільнив Аррігєтта (Боккаччо, Декамерон, церекл. Лукаша, 1964, 127); З камери смертників Килигея звільнили повсталі херсонські робітники (Олесь Гончар, II, 1959, 10);
//  Визволяти суспільну групу, клас, націю від гніту, від рабства. Пушкін багато думав над тим, як звільнити народ від гноблення і тиранії (Літературна газета, 2.VI 1949, 1); — А раз приснилось, — признався далі Павло, широко розкривши здивовані дитячі очі, — начебто я особисто звільнив увесь світ від ярма капіталізму (Олександр Довженко, I, 1958, 187).
♦ З-під варти звільнити див. варта.

3. Відвойовувати захоплену ворогом територію; очищати її від противника. Ішли тоді воїни наші звільняти від ворога Крим (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 51); Розгромила Радянська Армія німецьких фашистів, звільнила Радянську Україну (Остап Вишня, I, 1956, 293).

4. Забирати, вивільняючи з того, що стискує, зв’язує, обмежує і т. ін. в рухах, заважає в чому-небудь. Надя зробила легке зусилля, щоб звільнити свою руку, але Осокін міцніше стиснув її (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 178); Звільнила [Марійка] помалу з великої хустки обидві руки, обережно піднесла їх, простягла вперед (Юрій Яновський, I, 1954, 79);
//  Відділяти що-небудь від чогось, очищати. Операція вже почалась… він [професор] звільняє від прилеглих тканин кожну судинку (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 365);
//  Усувати що-небудь, що заважав певному розвитку. Сучасна проза хай, може, нелегко, але наполегливо й послідовно звільняє себе від тих пут, схем та шаблонів, які так тиснули на неї в минулому (Літературна газета, 12.I 1962, 2).

5. перев. від чого. Позбавляти кого-небудь чогось обтяжливого або зайвого, небажаного. Ну, і дома у старих усе гаразд — Зінька оце була якось на слободі.. І від продподатку звільнили (Андрій Головко, II, 1957, 180); Юлія Андріївна примостилася позаду, в кутку, біля багажника. Це звільнило її від потреби вести вимушену розмову з шофером (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 103); — Ну, і копирсайся в намулі, — гидливо скривилась Ніна, — а мене звільни, будь ласка (Олесь Донченко, V, 1957, 470);
//  від кого. Позбавляти кого-небудь чиєїсь небажаної, неприємної присутності. Неля оглянулась на двері, чи не з’являється хтось, щоб звільнити її від Катерини (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 355).

6. Вилучаючи з якого-небудь процесу, робити вільним, незайнятим. Багато робочої сили звільняє й нова землесосна машина (Літературна газета, 5.IV 1951, 3); План фашистського командування, за яким воно мало оволодіти Севастополем, щоб звільнити свої сили для використання на інших дільницях, — зірвався (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 417);
//  Знімати з роботи, виключати з навчального закладу і т. ін. — Водгоспові запропонуємо не звільняти його й утворити нормальне оточення, як для спеціаліста високої кваліфікації (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 49); За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 43); Коли Жука звільнили з школи за читання нелегальної літератури, він пішов у народ (Українська література, 9 клас, 1957, 63).
 Звільняти (звільнити) на берег (у місто і т. ін.) — давати дозвіл на тимчасовий вихід (від’їзд) із корабля або з розташування військової частини.

7. Робити порожнім, незайнятим (яке-небудь місце, приміщення, посуд і т. ін.). Дядьки розтягують борони вбік, звільняючи дорогу перед кіньми (Олесь Гончар, II, 1959, 12); Кухня батареї «45» .. роздавала кашу всім, хто хотів, бо їй треба було звільнити казан і закладати нову порцію для готування сніданку (Іван Багмут, Записки.., 1961, 39);
//  Вивільняти (час) від звичних занять.