ЗШИТИЙ

ЗШИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зшити. Старший боярин — як болван: Витріщив очі, як баран. Обручами голова збита, Мочу лою свитка зшита (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 33); Рожева нова ситцева кофточка, зшита за останньою обухівською модою, туго обтягла її [Маріїні] повні груди (Андрій Головко, II, 1957, 107); В пресі було затиснуто вже зшиту книжку… (Олесь Донченко, V, 1957, 444).
 Не до ладу кроєний (розм. краяний), та міцно зшитий хто — про незграбну, але фізично міцну, сильну людину. Підходить такий собі чоловік — не старий, не молодий, не великий, не малий. Не так уже до ладу краяний, та міцно зшитий (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 315).