ЗОНДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.
1. Досліджувати характер захворювання людини за допомогою зонда (у 1 знач.);
// Досліджувати взагалі яке-небудь середовище за допомогою спеціальних приладів. Радіолокатор біє як рентген атмосфери, дозволяючи зондувати хмарність над тимчи іншим районом (Радянська Україна, 20.VII 1962, 3); Все, що робилось попереду човна, показував екран підводного телевізора. Гідроакустичні прилади безперервно зондували весь простір навколо (Наука і життя, 10, 1960, 20); * Образно. Хіба можна передати на папері чи на полотні очі Л. М. Толстого, які проймали душу і немов зондували її! (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 148).
2. перен. Намагатися наперед довідатися про що-небудь.
♦ Зондувати ґрунт — попередньо розвідувати, з’ясовувати що-небудь. Він почав зондувати ґрунт, щоб пробратися до Києва (Петро Колесник, Терен.., 1959, 347).