ЗОЛОТОВЕ́РХИЙ, а, е, поет. Який має позолочений верх, позолочену баню і т. ін. Далеко за озером в тумані біліють високі стіни, а за стінами піднімається здоровий золотоверхий палац (Нечуй-Левицький, III, 1956, 290); Надвечір.. побачили нарешті облите сонцем золотоверхе місто на святих над дніпровських горах (Олесь Гончар, II, 1959, 145).
ЗОЛОТОВЕРХИЙ
Тлумачення слова