ЗО́ЛОТЦЕ, я, сер. Пестл. до золото. 1. — А ти, значить, золотце миєш? — запитав Цапигін. Прихована тривога майнула в Мамедових очах. — Нема золота, — хутко сказав він (Олесь Донченко, II, 1956, 38).
♦ Срібне золотце — про паскудну людину. [Явдоха:] Навіщо ви вийшли за нього? Спитали б мене, дарма що брат, сказала б прямо: не йдіть, бо то.. срібне золотце!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 462).
ЗОЛОТЦЕ
Тлумачення слова