ЗНЕСИЛЮВАТИСЯ

ЗНЕСИЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗНЕСИЛИТИСЯ, люся, лишся, док. Втрачати силу, ставати безсилим; виснажуватися. А працює було [матуся]! І мішки підіймає, й се, й те. І ні дня їй, ні ночі. Так все знесилювалась (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 69); Рука під щитом мліла та боліла, а відбитий меч опадав аж до бока. Князь знесилювався (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 705); Вкрай знесилився хлопець, а все ж вибрався на той берег (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 44);
//  Дуже ослаблятися, ставати менш здатним до опору, боротьби і т. ін. На заході сонця Саібове військо ослабло, знесилилось, подалось (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 33);
//  тільки 3 ос. Зменшуватися, ставати слабшим за ступенем вияву. Спека врешті знесилилась. Сонце ще не зовсім сховалось за обрій, немов зачепилось за гору, а ніч уже облягалась по вогких та холодних долинах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 252); Над висотою ракети хотіли сягнути неба і, знесилившись, гнулися і вмирали, розсипаючись холодним сяйвом (Олесь Гончар, III, 1959, 51).