ЗНАДОБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. знадобляться; док. Виявитися, стати потрібним, необхідним; пригодитися. Чую я — не спиться щось моєму парубкові: то сіно перевертає, то зітхає, далі й вийшов. — Чи не піти б і мені з ним? Може, знадоблюсь для сторожі (Марко Вовчок, I, 1955, 74); Від холодних вітрів крижані позвисали бурульки, Вперше тоді знадобились оселі (Микола Зеров, Вибр., 1966, 302); Іванко узяв собі найкращого коня. І як тепер він знадобився (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 122);
// безос. — За мене, пане воєводо, не знадобиться червоніти нікому (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 26).
ЗНАДОБИТИСЯ
Тлумачення слова