ЗМУ́ШЕНИЙ, а, е. Який мусить, повинен через певні обставини, причини робити що-небудь. Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344); Під натиском Багратіонових вояків лави противника змушені були відступити (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 296).
ЗМУШЕНИЙ
Тлумачення слова