ЗЛИВНИЙ 1, а, е.
1. Признач. для зливання чого-небудь. Щоб не втратити тепла і жодної хвилини часу, перші тонни руди кладуть на під [печі], коли ще не закрито зливний отвір, коли по жолобу ще стікає останній шлак (Радянська Україна, 27.VII 1961, 4); Зверху бака розміщується датчик електричного покажчика рівня бензину, а знизу зливна пробка або краник (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 96);
// Признач. для прийому рідких продуктів. Зливні пункти молока.
2. Який злився, з’єднався в єдине ціле; суцільний. Стружки бувають різних видів: зливна, надколювання і надлому (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 23); Зливний коровий висип має не червоний, а тьмяно-рожевий колір (Шкільна гігієна, 1954, 306).
ЗЛИВНИЙ 2, а, е. Те саме, що зливовий. Десь з полудня як линув дощ, але такий зливний, якби серед літа, води з гір загуділи, шопу геть залило (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 21); В дротах гармати нам пробили шлях набоїв зливною грозою (Володимир Сосюра, II, 1958, 420); Хоч на блискавках тиші прослухай Шепіт зливних освідчень тобі (Леонід Первомайський, I, 1958, 119).