ЗІВ’ЯЛИ́ТИ і рідко ЗОВ’ЯЛИ́ТИ, в’ялю, в’ялиш, перех. Док. до в’ялити. Ті кілька кроків, які він зробив до столу, геть чисто зів’ялили його (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 87); Може, нужда та недостача.. зсушить-зов’ялить свіжі личенька (Панас Мирний, I, 1954, 208);
// безос. Порадюк розгубився і застиг. Немов кудись ділася сила з ніг, його зів’ялило (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 207).
ЗІВ’ЯЛИТИ
Тлумачення слова