ЖНЕЦЬ, женця, чол. Той, хто жне хлібні рослини. Всі женці стояли мовчки; в їх руках наче заклякли жмені жита та серпи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 186); — У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець… (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 4).
ЖНЕЦЬ
Тлумачення слова