ЖАХАТИ 1, аю, аєш, недок., перех. Викликати жах у кого-небудь; дуже лякати когось. [Галина:] Це ж той, тату, козаченько, Що зо сну мене жахав (Марко Кропивницький, II, 1958, 103); — Ці бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (Максим Рильський, III, 1956, 184); Чотири слони в розкішних попонах несли важкі гармати, жахаючи своїм виглядом поляків (Зінаїда Тулуб, Людоло-ви, II, 1957, 525).
ЖАХАТИ 2, ає, недок., діал. З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись (перев. про вогонь).