ЗГУ́ЩУВАТИ, ую, уєш і ЗГУЩА́ТИ, аю, аєш, недок., ЗГУСТИ́ТИ, згущу, згустиш, док., перех.
1. Робити густим, густішим, ніж звичайно (розчин, рідину і т. ін.).
2. перен. Робити насиченим, інтенсивним (колір, сутінки, темряву і т. ін.). Світло [вогню] згущувало темряву ночі (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 92); Вечір фарби сині ще згустив (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 129);
// Робити що-небудь виразнішим, відчутнішим; посилювати. Роки не тільки не розвіяли по згорьованій землі його любові, а зібрали її, згустили (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 118).
♦ Згущувати (згущати, згустити) фарби (барви) — розповідаючи або зображуючи, надміру посилювати, перебільшувати що-небудь (перев. погане, негативне). — Я навмисне згустив фарби, щоб акцентувати на головній небезпеці (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 91).
3. Густо розміщувати або скупчувати в одному місці. Вона [буржуазія] згустила населення, централізувала засоби виробництва, концентрувала власність в руках небагатьох (Маніфест комуністичної партії, 1947, 18).