ЗГРОМАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗГРОМАДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Згрібати, складаючи в одне місце, на купу. Їй не було гірше роботи згромаджувати кістрицю (Панас Мирний, IV, 1955, 121); — Ні, тату, ми залишимося: треба ж вранці сіно перевернути, згромадити (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 554).
2. перен. Збирати разом, скупчувати. Повій, вітре, згромадь хмари, Страшну бурю підніми (Павло Грабовський, I, 1959, 485); Згромадив король французький із королевичем з усього царства свого силу-силенну війська (Боккаччо, Декамерон. перекл. Лукаша, 1964, 144).