ЗА́ЗДРОЩІ, ів, мн. Те саме, що заздрість. Залізо іржа з’їдає, а заздрий від заздрощів погибає (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 218); Загомонів [натовп], посипались жарти, в яких, окрім веселощів, почувався і подив, і заздрощі, і навіть острах: — Стережіться, хлопці, — щасливець між нами! (Олесь Гончар, I, 1959, 47); — Петрик трісне з заздрощів, коли побачить мене у цих чоботях (Іван Багмут, Опов., 1959, 5).
ЗАЗДРОЩІ
Тлумачення слова