ЗАВУ́ШНИЦЯ, рідше ЗАУ́ШНИЦЯ, і, жін.
1. Запалення завушних залоз. Лічить [Пріська] людей чи від лихоманки, чи від гризі і відзаушниць (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 175).
2. діал. Сережка. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха (Словник Грінченка).