ЗАВТОВШКИ

ЗАВТО́ВШКИ, присл. У поперечному перерізі або за обхватом чи окружністю (про розмір чого-небудь). Шар завтовшки в 26 кілометрів геохіміки всього світу вирішили — абсолютно умовно — вважати земною корою (Наука і життя, 10, 1963, 14); Іскров скрутив козячу ніжку завтовшки з палець (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 167); Натовп колихнувся, дорогу дав Матюсі в коло. У шапці кудлатій, у руках ціпок сукуватий, у руку завтовшки (Андрій Головко, II, 1957, 35).