ЗАВЧА́СНИЙ, а, е.
1. Який настає, приходить, відбувається і т. ін. раніше від можливого, звичайного або призначеного часу; передчасний. Що ж, хай надходить [осінь]! мене навіть радує душного літа завчасний кінець (Леся Українка, I, 1951, 200); — Боляче й подумати, до чого можуть призвести завчасні й необачні виступи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 439).
2. Який заготовляється, робиться наперед, заздалегідь.