ЗАСУПОНЮВАТИ

ЗАСУПО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСУПО́НИТИ, ню, ниш, док., перех. Запрягаючи коня, стягувати супоню біля хомута.
♦ Засупонити пащу (пельку, рота) кому — примусити кого-небудь мовчати. Потрібна ж яка-небудь пригода, якась біда, а то й кров навіть, щоб стулити губу чи, як казав пан Пампушка, заткати пельку, засупонити пащу всій оцій по-базарному крикучій юрбі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 199).