ЗАРАЖАТИСЯ, аюся, аєшся і рідко ЗАРАЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАРАЗИТИСЯ, ражуся, разишся, док.
1. Сприймати заразу. Щодо зарази, я таки не можу згодитись: заражаються бацилами, а в мене їх не знайдено при аналізі (Леся Українка, V, 1956, 404); Люди, стиснені густо в одних хатах, легко одні від других заражувалися (Іван Франко, VIII, 1952, 333); [Геррісон:] І хіба я за гроші й особисті вигоди повинен дозволити, щоб люди в страшних муках умирали або заражались далі? (Мирослав Ірчан, I, 1958, 238); Та чого він кахикає? Гляди, сухоти! Заразиться ще можна (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 203); І як це необачно, що вона наважилася порушити професорову заборону. Це ж жах! Вона ж могла заразитися (Юрій Смолич, I, 1958, 80).
2. перен. Переймати, сприймати що-небудь від інших. Ровенберг заражався від Частія його юнацькою рішучістю (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 406); Я, заразившись тутешніми звичаями, послав Вам різдвяний подарунок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 415); Заразитися ним [снобізмом] можуть навіть люди, не позбавлені таланту, знань, естетичного чуття (Радянська Україна, 16.V 1963, 3).