ЗАПИ́ЛЬНИК, а, чол.
1. Той, хто, переносячи пилок квітів, запилює їх (про комах, птахів). Із скороченням площі неорних земель зменшується кількість природних медоносів, а також диких комах-запильників, внаслідок чого зростає роль бджіл як запильників сільськогосподарських культур (Наука і життя, 8, 1960, 38).
2. Сорт рослин, пилок яких використовується для запилення рослин іншого сорту. Добираючи сорти, треба також ураховувати наявність запильників і під час ремонту [садів] підсаджувати не менше двох інших сортів, які є добрими запильниками для основного сорту (Колгоспник України, 2, 1957, 31).