ЗАПУХАТИ

ЗАПУХАТИ, аю, аєш, недок., ЗАПАХНУТИ і ЗАПУХТИ, хну, хнеш; мин. ч. запух, ла, ло; док. Ставати хворобливо пухлим; набрякати. Максим — як ногу вломив з хати та на вулицю, а там у шинок.. Аж запух, як той бугай, щодня очі заливаючи.. (Панас Мирний, I, 1949, 214); Вона була до біса красива жінка їй небезпечно отак упадати в сльози: чого доброго, очі можуть почервоніти й носик запухнути (Юрій Яновський, Мир, 1956, 14).
 Очі запухають (запухли, запухнуть) — очі закриваються набряклими повіками або якоюсь пухлиною. Спав барсук два дні й дві ночі. Аж запухли в нього очі. Потім встав, ум’яв пиріг, Позіхнув і… знову ліг (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 65).