ЗАНАВІ́СКА, и, жін. Шматок тканини або тюлю, яким завішують вікно, двері і т. ін. Постукало у вікно. Катря зразу до вікна, одхилила занавіску: — Хто тут? (Степан Васильченко, I, 1959, 306); Простора, з великими вікнами, серпанковими занавісками позавішуваними, хата була прибрана не по-мужичому (Андрій Головко, II, 1957, 44).
ЗАНАВІСКА
Тлумачення слова