ЗАМРУЖУВАТИ

ЗАМРУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМРУЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Зближуючи повіки, прикривати частково або повністю (очі). Враз спалахнуло яскраве світло. Засліплена, здригнувши від несподіванки, Сахно трохи поточилася назад і замружила очі (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 56); Хлопець, замруживши очі, дивився на колодязь (Андрій Головко, I, 1957, 185);
//  діал. Заплющувати. Нема такого ані дня, ані ночі, Щоб не плакали мої чорні очі. І спання на них нігди не бував, Хоч я їх замружу, смуток пробуджає (Павло Чубинський, V, 1874, 16); Хотіла я продріматися [подрімати], та діти так пустують, що не можна ока замружити (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 147).