ЗАКРОПЛЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАКРОПИТИ, оплю, опиш; мн. закроплять; док.
1. перех. Оббризкувати, поливати. Закропляйте доріженьки, Щоб ся не куріли (Павло Чубинський, V, 1874, 994).
♦ Закропляти (закропити душу) чим: а) вгамовувати голод, спрагу невеликою кількістю їжі або рідини. — Закропи душу ягідками, ковалиха дала (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 24); б) ірон. Пити горілку, вино і т. ін. Найбільш слабодухим.. хотілося, безнадійно махнувши на все рукою, закропити душу горілкою (Михайло Стельмах, I, 1962, 193).
2. перех. Вливати що-небудь краплями. * Образно. Поки живий, — мерщій.. в серце, смертію повите, Живу надію закропіть! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 14).
3. тільки док., неперех. Почати бризкати. — Діду! діду! ще рій! — крикнув Івась. Дід, мов звір, вискочив з-за дерева і знову забігав, закропив водою, юртувався, крутився (Панас Мирний, I, 1954, 192).