ЗАКОПИЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКОПИЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Виставляти наперед вип’ячувати (губу, губи), надаючи своєму обличчю презирливого або гордовитого виразу. Дівчина одразу поважніє, закопилює губки, манірно подає пухкеньку руку з рожевими нігтиками (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 42); — Задерла [титарівна] кирпу, закопилила спідню губу, ще й пику одвернула (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 349); Петрик.. оглянув мене всього і, закопиливши губу, каже: — Ну то й що! Хоч ти і вищий, так я товщий! (Іван Багмут, Опов., 1959, 6); Він [пан Купа] і виходив з базарної юрби, наче з безлюдного моря, закопиливши губу і красуючись (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 226).
♦ Закопилювати (закопилити) губу (губи) див. губи 1; Закопилювати (закопилити) носа див. ніс.
ЗАКОПИЛЮВАТИ
Тлумачення слова