ЗАКОХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАКОХАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. в кого і без додатка.. заст. в кому. Пройматися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь. Максим біснувався, а проте ще дужче закохувався [в Явдоху] (Панас Мирний, I, 1949, 235); Цієї весни молодий солдатський хміль бродив у Маковейовій крові бурхливіше, ніж будь-коли. Юнак закохувався майже в кожну дівчину, що промайнула перед ним (Олесь Гончар, III, 1959, 299); — А що вже Катря, — говорю Марусі, —.. таки у йому закохалась! (Марко Вовчок, I, 1955, 190); Лицар стиха одмовляє: «Я, мій друже, закохався…» (Леся Українка, I, 1951, 370).
♦ По [самі] вуха закохатися див. вухо.
2. тільки док., у чому, рідше в що. Захопитися чим-небудь. Ще його батько чумакував, і бере було його з собою малого, то ще тоді він закохався у дорогах (Марко Вовчок, I, 1955, 181).