ЗАХМЕЛІ́ТИ, ію, ієш, док. Стати п’яним; сп’яніти (від горілки, вина і т. ін.). Від вина трохи було захмеліла [Юлія Андріївна], але сп’яніння давно минулося (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 105);
// перен. Дійти до стану, схожого на сп’яніння. Того ж дня радісні вісті облетіли все село.. А сама Вітрова Балка од тих чуток аж захмеліла (Андрій Головко, II, 1957, 222); Захмелів, марив нею [Каховкою] хлопець (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 9).
ЗАХМЕЛІТИ
Тлумачення слова