ЗАКАРЛЮ́ЧКА, и, жін. Зменш. до закарлюка. Все там [у школі] було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками та закарлючками (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 27); Килигей неквапом розгорнув списаний крутими закарлючками папір (Олесь Гончар, II, 1959, 55).
ЗАКАРЛЮЧКА
Тлумачення слова