ЗАДУРМАНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАДУРМАНИТИ, ню, ниш, док., перех.
1. Наповнювати дурманом, п’янким, гострим запахом. Черемха цвіте… Запах — світ задурманив!.. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 245).
2. перен. Притупляти розум, запаморочувати, затуманювати свідомість. Численна чорносутапна армія ватіканських хрестоносців.. задурманювала народ опіумом релігії (Історія української літератури, II, 1956, 588); Всіх він задурманить своїми облудними речами (Олесь Гончар, II, 1959, 188).