ЗАБРУДНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАБРУДНИТИСЯ, нюся, нишся і рідко ЗАБРУДИТИСЯ, уджуся, удишся, док.
1. Ставати, робитися брудним. Лікар порадив.. полежати і стежити, щоб рана не забруднювалась (Микола Трублаїні, I, 1955, 110); Забруднились поросята, Почали ми їх купати (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 22);
// Наповнюючись, просякаючи частинками іншої речовини, набувати брудного кольору або ставати непридатним, шкідливим для використання (про воду, повітря і т. ін.).
2. перен. Утрачати моральну чистоту, ганьбитися; споганюватися. [Єфрем:] Бачиш, твоє життя чисте, як скло!.. [Пархім:] А твоє хіба забруднилось? (Марко Кропивницький, IV, 1959, 351); Втратив [Саїд] друзів, забруднилось ім’я і зблякла честь… (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 336).