ЗАБАГА́НКА, и, жін. Примхливе бажання, каприз. Від дитинства звикла [Ядзя], що всі коло неї старалися угодити дрібним забаганкам пещеної дитини (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 93); Там [у кузні] сперечались є ночі й ранки Про те, що діялось давно, Про дивні панські забаганки, Про їхні страви і вино (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 214); Федір радо виконував усі Маринині забаганки (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 91).
ЗАБАГАНКА
Тлумачення слова