ВЗАПЕРТІ, присл. У замкненому приміщенні, під замком, в ув’язненні. А доня взаперті сидить В своєму сумному покої (Тарас Шевченко, II, 1953, 16); Опинились ми в неволі, Побратались взаперті, Ти не знала краще долі, Як лихі конання ті (Павло Грабовський, I, 1959, 82);
// Не виходячи за межі чого-небудь, не спілкуючись з іншими людьми. Ольга й Катерина зросли взаперті між стінами інституту (Нечуй-Левицький, I, 1956, 428).
ВЗАПЕРТІ
Тлумачення слова