ВИТРИВА́ЛИЙ, а, е. Міцний, стійкий, здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження. Вона втратила свою давню, до подиву витривалу силу й енергію (Ольга Кобилянська, II, 1956, 280); Микола Павлович здавався кволим і недолугим, а насправді — це дуже міцна, витривала і невтомна людина (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 166); Хропли коні, летіли, мов ошалілі, і мчав поруч з такою ж швидкістю сильний, витривалий кінь Якова (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 430);
// Здатний зберігатися, існувати в несприятливих умовах (при змінах температури і т. ін.). Для реактивних двигунів потрібні жаротривкі матеріали, які були б витривалі при високих температурах (Наука і життя, 9, 1956, 5); Зберігати в траншеях можливо тільки яблука найпізніших, витривалих сортів (Колгоспник України, 8, 1956, 39).
Витривалий до (проти) чого — стійкий щодо певних несприятливих умов. Рослина, витривала до витоптування; Рослина, витривала проти спеки.
ВИТРИВАЛИЙ
Тлумачення слова